Зміни законодавства про відпустки

  24 грудня 2023 року набув чинність  Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» № 3494-IX (далі – Закон №3494).

  Згаданим Законом №3494 внесено наступні зміни:

  1. У ст. 67 КЗпП передбачено нову норму ч. 4 ст. 67 КЗпП, яка передбачає можливість перенесення вихідних та робочих днів, крім випадків, встановлених КЗпП, відповідно до положень трудового та/або колективного договору. У разі відсутності відповідного положення у трудовому та/або колективному договорі перенесення вихідних та робочих днів здійснюється за наказом (розпорядженням) роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності - з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників.

  2. Тривалість щорічних додаткових відпусток, умови та порядок їх надання встановлюються нормативно-правовими актами України, а також трудовим та/або колективним договором (зміни до ст. 76 КЗПП та ст. 5 Закону України «Про відпустки»).

  3. До ст. 77¹ КЗпП та ст. 161 Закону України "Про відпустки», якими передбачено, що тривалість, порядок, умови надання та оплати відпустки для підготовки та участі в спортивних змаганнях визначаються трудовим та/або колективним договором (раніше встановлювалось Кабінетом Міністрів України).

  4. Щодо одноразової оплачуваної відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів, то вона може бути надана не пізніше 3 місяців з дня народження дитини.

  Якщо цією відпусткою хоче скористатися батько дитини, що не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір'ю дитини, її надання має бути виконане на основі заяви матері дитини та свідоцтва про народження дитини, в якому чоловік зазначений як батько.

  Також відпусткою може скористатись інша особа, що є повнолітньою,  виступає родичем одинокої матері (одинокого батька) та фактично   здійснює догляд за дитиною, на підставі заяви одинокої матері (одинокого батька) дитини (ст 77³. КЗпП та ст. 191 Закону України "Про відпустки).

  5. Працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом, за їхнім бажанням та на підставі заяви виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Відповідна заява подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв’язку з призовом на військову службу. (ст. 83 КЗпП та ст.24 Закону України «Про відпустки»).

  6. Збільшено тривалість відпустки без збереження заробітної плати за сімейними обставинами та з інших причин з 15 до 30 календарних днів на рік .

  На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати без обмеження строку, визначеного частиною другою цієї статті. Тривалість такої відпустки визначається угодою сторін.

  Час перебування у відпустках, без збереження заробітної плати, не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України «Про відпустки». (ст. 84 КЗпП та ст. 26 Закону України «Про відпустки»).

  7. На час профспілкового навчання працівникам, обраним до складу виборних профспілкових органів підприємства, установи, організації, надається додаткова відпустка тривалістю до 6 календарних днів з компенсацією середньої заробітної плати за рахунок профспілкової організації, за рішенням якої працівник направлений на профспілкове навчання (раніше із збереженням середньої заробітної плати за рахунок роботодавця) (частина сьома ст. 252 КЗпП та частина сьома статті 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»).

  8. Надається в обов'язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати працівникові, який  приступив до роботи після звільнення з військової служби у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації, - тривалістю до 60 календарних днів (ст. 25 Закону України «Про відпустки»).

  Період такої відпустки включається до страхового стажу.

  9. Внесено зміни до Законів України «Про освіту» та «Про фахову передвищу освіту», а саме вилучено підставу для збереження середнього заробітку педагогічних та науково-педагогічних працівників проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

  Тобто, під час проходження військової служби середня заробітна плата не виплачується.

  10. З дати прийняття закону діє нова норма, що дозволяє невикористані дні відпустки, що становить більше 24 календарних днів, за рішенням роботодавця надавати працівникові без збереження заробітної плати.

  Також, у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення). (ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»)

 Вадим Дерун 

головний правовий інспектор праці Апарату ФПО