Статтею 38 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні, тобто розірвати трудовий договір за власним бажанням.
Роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник (не потрібно відпрацьовувати два тижні), коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу.
Частиною першою статті 38 Кодексу законів про працю України визначено наступні причини неможливості продовжувати роботу (в дужках зазначено документи, після подачі яких роботодавець не зможе обґрунтувати причину відмови) :
- переїзд на нове місце проживання (підтверджується документом про зняття з реєстрації місця проживання);
- переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість (підтверджується довідкою про переведення з місця роботи);
- вступ до закладу освіти (підтверджується довідкою з навчального закладу);
- неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком (підтверджується медичним висновком);
- вагітність (підтверджується медичним висновком);
- догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю (не потребує підтвердження інформація про дитину до чотирнадцяти років чи дитину з інвалідністю, як правило є в кадровій службі);
- догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи (необхідність догляду підтверджується медичним висновком);
- вихід на пенсію (достатньо перевірити факт призначення пенсії) ;
- прийняття на роботу за конкурсом (не потребує підтвердження);
- а також з інших поважних причин.
Звертаю увагу, що чітко передбачено подання підтверджуючих документів лише в двох випадках:
неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком;
догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку.
Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Також працівнику до закінчення двотижневого строку надається право відізвати свою заяву про звільнення, Краще всього, якщо працівник оформить відзив письмовою заявою про відзив раніше поданої заяви про звільнення.
Також працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.
З 24 лютого 2022 року в Україні діє воєнний стан. На цей період необхідно керуватися у тому числі Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136).
Закон № 2136 не обмежує працівника у праві звільнитися з роботи за власним бажанням в період воєнного стану.
Роботодавець звільняє працівника у строк, вказаний у заяві, якщо підприємство розташоване в районі, де ведуться бойові дії, й існує загроза життю і здоров’ю працівника.
Дерун Вадим
головний правовий інспектор праці
Апарату ФПО
