При звільнення працівника за ст.40 п. 1 КЗпП України

роботодавець має запропонувати роботу

     Кодексом законів про працю України, а саме частиною третьою статті 492, передбачено, що одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи.

    На практиці, дуже часто постає питання які саме пропозиції роботи мають бути запропоновані.

   30 серпня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 285/689/21 (провадження № 61-15801св21) зазначив , що власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантні посади чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо, та яка з`явилася на підприємстві протягом цього періоду і яка існувала на день звільнення.

   В Постанові Верховного Суду від 30.03.2021 р. у справі №337/6165/18 визначено, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва й праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

   Тобто, роботодавець має запропонувати працівнику всі наявні вакантні посади, як він може займати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

   В той же час, законодавець чітко не визначає, які необхідно пропонувати посади постійні чи тимчасові, тому, враховуючи судову практику, необхідно пропонувати і постійні, і тимчасові вакантні посади.

Вадим Дерун

головний правовий інспектор праці Апарату ФПО