Профспілки
районів області
Новини ФПО


ІНФОРМАЦІЙНА ДОШКА

Головна / «Готові відстоювати власні права усіма законними методами», інтерв'ю з Головою ФПУ Г.Осовим
 

  «Готові відстоювати власні права  усіма законними методами»,

- зазначає голова Федерації профспілок України Григорій Осовий. Нещодавно з робочою поїздкою він побував на Вінниччині, де провів інформаційну зустріч з обласним профактивом та поспілкувався із журналістами.

 - Ми бачимо чимало викликів, пов’язаних із докорінною зміною підходів нової владної команди до розвитку економіки країни. – зазначив Григорій Осовий. – Зокрема, в урядовій програмі передбачена ліквідація більше тисячі державних підприємств. Частину з них  передадуть на приватизацію, решту - на реконструкцію чи концесію і все це так чи інакше буде зачіпати трудові колективи. І тому, беручи участь в засіданнях уряду, я неодноразово наголошував, що передаючи в управління Фонду держмайна підприємства на приватизацію, разом з ними передаються і люди, чиї трудові відносини регламентуються колективними угодами. Відтак, цю проблему слід обговорити за участі роботодавців - керівників таких підприємств, представників Фонду держмайна та Міністерства економічного розвитку й торгівлі. На це Прем’єр-міністр Олексій Гончарук відреагував позитивно, давши доручення найближчим часом провести таке засідання, оскільки йдеться про глобальні зміни. Зокрема, ми бачимо, що в державній власності має залишитись лише 5 відсотків економіки, або 370 підприємств, які матимуть стратегічне значення. Ними керуватиме так званий Фонд загального добробуту. Для України це стане абсолютно новою моделлю розвитку -  Міністерства будуть позбавлені управлінських функцій над такими підприємствами. Вони будуть тільки визначати напрями їхньої діяльності. А ми ж укладали галузеві та генеральні угоди між владою, роботодавцями та профспілками щодо соціального захисту людей праці, дотримання певних соціальних гарантій. Відтак, вся ця ломка системних колективно-договірних відносин потребує якоїсь заміни, щоб люди не залишились наодинці зі своїми проблемами. І якщо, образно кажучи, влада стане відокремлюватись від бізнесу - роботодавців та профспілок -  то все це рано чи пізно спричинить чимало конфліктів, яких можна було б уникнути, знайшовши під час перемовин обопільні рішення.

 - Які виклики й проблеми ви вважаєте найбільш загрозливими?

 - Вони всі однаковою мірою важливі. Більше того, складається враження, що нова владна команда в пошуках ресурсів та резервів намагається економити та врізати видатки з усього чого тільки можна й неможна. Для прикладу, аналізуючи різні урядові пропозиції та документи, а також Указ Президента від 8 листопада, можна зробити висновок, що наші урядовці свідомо декларують зменшення обов’язків і впливу держави на визначення соціальних гарантій для людей праці, взявши за основу модель «кожен дбає про себе сам». Це зразок Північноамериканської моделі, коли кожна людина має сама думати сама про своє майбутнє, вибудовуючи систему власного соціального захисту. Але ми живемо у Європі, де маємо іншу модель розвитку – соціально орієнтовану ринкову економіку. Тому це для нас виклик, бо підготовлений Мінсоцполітики законопроект, започаткує демонтаж вибудуваної за роки незалежності системи соціального захисту. А він  будується на прожитковому мінімумі, розрахованому для працездатних та непрацездатних осіб, державних соціальних стандартах та гарантіях, виплаті соціальних допомог - і все це прив’язано до прожиткового мінімуму. Змінюється він - змінюється і все решта, бо ціни постійно зростають. Натомість Міністерством пропонується «відв’язати» прожитковий мінімум від державних соціальних гарантій, мінімальних зарплат та пенсій, решти соціальних виплат і передати в ручне управління уряду. Але ж бюджет ніколи не буває профіцитним - там завжди дефіцит. І уряд буде казати: «Ви ж бачите - немає коштів, тому потрібно піджати ремінці». Натомість профспілки категорично проти того, що позбавляє людину гарантії. А якщо, для прикладу, уряд буде неефективним, то до кого тоді ми будемо апелювати!? Адже закон, як не крути, а диктує більш високу планку соціального захисту. Але, слава Богу, в уряду вистачило здорового глузду відкласти розгляд цього законопроекту – бо це був би соціальний вибух. Така, з дозволу сказати, урядова ініціатива вдарила би одразу по всіх пенсіонерах, чорнобильцях, та ветеранах. Оскільки, втративши «прив’язку» до прожиткового мінімуму цим категоріям громадян уряд почав би виплачувати кошти за принципом «скільки можемо, стільки й даємо» Зараз цей процес дещо призупинився, але чи відмовляться вони остаточно від цієї ідеї невідомо. Можливо, «розщеплять» на якісь окремі закони.

 - Ще один виклик для нас – це запропоновані зміни в системі соціального страхування, - продовжує Григорій Васильович. – Наразі, маємо в Україні її європейську модель. Тобто, якщо ви захворіли, чи у вас народилась дитина, чи ви отримали травму на виробництві або стали безробітним, то вам виплачують певні кошти. Все це певною мірою захищає людину праці від ризиків, які можуть виникати в системі трудових відносин. Але влада чомусь замахнулась на цю систему. Йдеться про фонди соціального страхування та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Так-от, голова парламентського комітету з питань соціальної політики Галина Третьякова подала законопроект, який пропонує відсунути профспілки й роботодавців від керування цими фондами і надати перевагу представникам уряду. Зрозуміло, що ми категорично проти, бо представляємо застрахованих осіб. Тих, для кого й було створено ці фонди, які до того ж є самоврядними і недержавними структурами. Держава не доклала туди жодної копійки – їх, сплачуючи внески, наповнюють роботодавці. Тому й керувати ними мають члени профспілок та роботодавці, а держава лише здійснювати нагляд, щоб ніхто не порушував регламент і всі дотримувались законів. Натомість у нас не лише порушують паритет управління, а ще хочуть захопити владу. Ось 10 грудня з цього приводу у Верховній Раді буде проведено комітетські слухання і ми хочемо «відбити» в уряду бажання так з нами поводитись. Або підготуємо альтернативний законопроект, щоб перейти на двостороннє управління. Але чи буде це підтримано при монополії нинішньої влади – ось питання.

- Що можете сказати про запропоновану урядом нову систему пенсійного страхування?

 - У моделі, яку нам нав’язують, пропонується демонтаж нинішньої солідарної системи: хай люди самі себе страхують, або цим має займатись робтодавець. Тобто, перейти на накопичувальну систему пенсійного страхування. Все б нічого, якби не той факт, що накопичувальні системи вже встигли продемонструвати неефективність. Уявіть ситуацію, людина накопичує кошти «на старість» у якомусь фінансовому фонді. А тут раз –  фінансова криза чи якийсь соціальний катаклізм і гроші різко знецінились.  Тому, як на мене, перехід на накопичувальну систему – це дуже ризикована справа. Фонди «згорять» і люди залишаться без нічого. Звісно, накопичування можуть бути, але базовою має залишатись солідарна система.

 Інша річ, що Пенсійний фонд має бути самодостатнім. А для цього необхідно аби внески до нього сплачував «тіньовий сектор» економіки, який у нас складає близько 40 відсотків. Ось де резерви! Якби  за всіх  працівників сплачували єдиний соціальний внесок, то наскільки б зросли прибутки наших пенсіонерів. Тому Федерація профспілок і пропонує уряду: «Давайте разом працювати над детінізацією економіки».

- Наскільки профспілки готові захищати права людей, беручи участь у вуличних акціях протесту?

 - Ми вже проводили попереджувальну акцію протесту. Але бачимо, що ніяких позитивних змін з точки зору підвищення соціальних гарантій для людей нема. А вони ж очікувались. Думалось, що от прийшла нова влада, будуть зміни, покращиться добробут. Натомість маємо те ж саме заниження прожиткового мінімуму, мізерні пенсії, недофінансування галузей охорони здоров’я й освіти, зменшення державної підтримки окремих секторів економіки. Тому своїми протестами привертали увагу депутатів та урядовців, що такі їхні дії, не відповідають народним очкуванням. Звісно, ми чудово розуміємо, що за півроку економіку не розженеш. Однак мене дуже бентежить факт, що баланс бюджету зводиться за рахунок продажу облігацій внутрішньої позики, а не за рахунок розвитку економіки. Йдеться про понад 200 мільярдів гривень за цей рік. Думаю, що це заходить спекулятивний капітал, який тільки й очікує, коли розпочнеться розпродаж великих державних підприємств та землі. Це означає, що хтось лишень дожидає моменту, коли можна буде ці гроші використати. Адже зміцнення гривні - це штучний процес. Коли проаналізувати розвиток економіки за жовтень 2019 року в порівнянні з жовтнем 2018-го, то промислова галузь спрацювала з показником мінус п’ять відсотків. Просто був непоганий урожай, який зараз продається, і в країну завозиться валюта. І взагалі, акцентувати на тому, що ми аграрна країна і можемо ефективно вирішувати всі проблеми – це не правильно. Досвід інших країн показує, що в основі всього лежить промисловість. Саме вона «витягає» економіку під час неврожаю.

 Натомість нам пропонують ліберальний трудовий кодекс. Де чітко написано: якщо ти хворієш впродовж 7-8 днів, то не виплачувати лікарняні, а зарахувати ці дні до відпустки. Можливість вашого звільнення з роботи під час відпустки, під час перебування на лікарняному і навіть під час декрету. Спрощення системи найму і звільнення працівників. Все це робиться для того, аби під час приватизації крупних державних підприємств та скорочення великої кількості людей було легше працювати великим іноземним компаніям. Або відсторонення профспілок від погодження щодо звільнення того чи іншого працівника. Це все ті речі, які навіть не підлягають дискусії. Але вони чомусь пропонуються, аби подивитись: як ми на це відреагуємо. Тому маємо виробити цілісний план дії. Якщо буде жорстка агресія наступу на права трудящих і профспілок, то ми вимушені будемо закликати до страйку і виходити на вулиці та площі. І це буде перший національний страйк в країні. Хоча за формальними ознаками, які передбачені законодавством, провести його буде доволі складно. Але якщо порушуються наші права, не виплачується зарплата, то чому ми маємо дотримуватись процедури від початку й до кінця!?

 Спілкувався Олег КРИВОНІС – кореспондент обласної газети ”Вінниччина”.



 
 
 
ЗВЕРНЕННЯ ГОЛОВИ ФПО
 

 

Банер
 
Банер
 
Банер
 
Банер
Copyright(C) 2010. Федерація профспілок Вінницької області
Всі права захищені.
Дизайн та розробка:
Студія memCrab